“... Доколе не порвалась серебряная цепочка,
и не разорвалась золотая повязка,
и не разбился кувшин у источника,
и не обрушилось колесо над колодезем”.
(Еккл. 12:6)
***
Любое дело быть должно завершено
(Иначе – это трата сил и времени).
До лучшего конца доведено
И соответствовать предназначению.
И если кто, желая строить дом,
Не сядет и не вычислит издержек,
Слова обидные услышит он потом
И заключения, увы, не без насмешек.
Поспешность, необдуманность ведут
К опасностям и трудностям в дороге.
И только те успех в делах найдут,
Кто основание положит в Боге!
Дух человека, как свечи огарок,
Что Духом Божьим не зажжен еще.
Но нам Господь дает такой подарок –
Жизнь на земле и в вечности с Христом!
“Бог мой, Он просвещает тьму мою”,
Но жизнь внезапно может оборваться.
Реши, пока стоишь не на краю –
Что бы могло после тебя остаться?
Как за рассветом следует закат –
Так наши дни имеют направление...
И пусть закончить дело будет рад
Любой из нас, как мудрое творение.
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 3154 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n