В день тяжкої скорботи й великої туги
Твоїм ранам святим, Твоїм мукам вклонюся.
Закривавлене після страшної наруги,
В Плащаницю загорнуте Тіло Ісуса.
Розіп'яте, беззахисне, зболіле Тіло...
Принеси чисте серце до Нього в цю днину,
Бо й за наші провини ці рани горіли.
В храм прийди, щоб вклонитися Божому Сину.
Темні сили хотіли невинної крові,
Не побачили світло Тих Божих Очей,
І звершилася воля Отця, що з Любові
Свого Сина віддав для спасіння людей.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 5548 раз. Голосов 7. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Баллада Атоса - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Мой взгляд, с Надеждой брошенный вдаль грядущего Будущего, ласкают и радуют призрачные очертания Нового мира, в котором живёт Истина, и нет места - злу, порочности и личному несовершенству…
Но, мой слух, уставший от стонов действительности, улавливает в текущем Настоящем, Невыразимую боль тела Человеческого, изъеденного неизлечимыми пороками и тяжкими язвами, соз-ДАННОГО по Образу и Подобию Божьему, но вследствие Недостаточной Духовности и Нравственности, вынужденно обрекающего себя на - Тоску, Страдания и Разложение…
…Того самого мира, в котором Дух - радостно ожидает Избавления и Чуда…
…но, и Того же мира, в котором тело - скорбно готовится к своему последнему Сну…
Когда уже невозможно что-то - исправить и исцелить, остаётся только – Соз-ДАТЬ это заново, учитывая опыт прежних неудач…
